10.02.13

Шляхи соціальної адаптації та інтегрування в суспільство дітей з вадами слуху


Споглядаючи понад семидесятирічний шлях, пройдений закладом з дня свого заснування, зупиняючись на основних віхах діяльності педагогічного колективу, з повною відповідальністю можна сказати, що забезпечення права на освіту дітей з особливими потребами, на всебічний духовний і фізичний розвиток, захист їх інтересів і підтримка батьків стали основним засадами визначення сучасних педагогічних стратегій та інноваційних технологій навчально-виховної роботи.
Функціонування спеціальної школи для дітей з вадами слуху, мета діяльності якої полягає в формуванні самодостатньої соціально адаптованої особистості, справжнього громадянина своєї держави, в рамках давніх консервативних, закостенілих методологій сьогодні не мислиме.
Це добре розуміє директор школи Любов Миколаївна Луценко, яка очолює педагогічний колектив з 1989 р. Проблеми навчання дітей з вадами слуху стали її особистими ще з того часу, коли вона, випускниця дефектологічного факультету Київського педагогічного інституту ім.Горького вперше переступила поріг цієї школи-інтернату. З того часу – це єдине і незмінне місце її роботи, інтернат став її другою домівкою. Спочатку вчителька, потім заступник директора з навчально-виховної роботи, і ось вже дев’ятнадцятий рік Любов Миколаївна керує діяльністю закладу. Вона не тільки директор, вона спеціаліст-дефектолог найвищого рівня.
Глибоко розуміючи індивідуальні особливості дітей з вадами слуху, їх психологію, Любов Миколаївна знаходить шлях до серця кожної дитини. Жоден вихованець не залишається поза її увагою, для кожного знаходить вона слова поради, підтримки, розуміння. Учні ідуть до директора, бо довіряють їй, покладаються на її досвід, мудрість і материнську любов.
Такі взаємовідносини з вихованцями підтримують Любов Миколаївну, надають їй творчої наснаги, педагогічного передбачення, натхнення, енергії і сили вести педагогів по нелегкій освітянській стежці.
Наше таке складне і неоднозначне сьогодення вимагає від педагогів переосмислення змісту навчання і виховання в спеціальній школі, спонукає до пошуку сучасних педагогічних методологій, інноваційних шляхів і технологій.  Сучасна школа зобов’язана допомогти учням розвинути такі уміння і цінності, одержати такі знання, які дадуть їм змогу приймати індивідуальні і колективні рішення для покращення якості життя без загрози для майбутнього планети.
Ці завдання і визначили шляхи перебудови діяльності закладу, зміст і основні напрямки програми реформування, які полягають в відборі, впровадженні і використанні передових ідей навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями, активізації та розвитку їх розумових і творчих здібностей, сприянні активному і свідомому набуттю знань, умінь і навичок, підвищенню потягу до навчання, прищеплення навичок самоосвіти, формування здорової духовно і фізично особистості для повноцінного активного життя в умовах сучасного суспільства, розгортанні інноваційної для закладу та дослідницько-експериментальної роботи за такими розділами:
1.     Розвиток і удосконалення інклюзивного та традиційного навчання дітей з вадами слуху, дослідницько-експериментальна та інноваційна діяльність.
2.     Наповнення новим сучасним змістом позакласної виховної роботи.
3.     Реорганізація трудового навчання через професійну спрямованість з урахуванням сучасних педагогічних технологій в цій галузі.
4.     Модернізація житлово-побутового комплексу.
Вже другий рік в школі триває експеримент з інклюзивного навчання дитини з вадами слуху в загальноосвітньому закладі.
В наш час, маючи повне право на існування, спеціальні школи-інтернати не повинні обмежувати доступ дітей з вадами слуху до навчання в загальноосвітніх школах. Ідея інклюзивного навчання таких дітей трансформувалась в один із пріоритетних напрямків реформування школи.
Необхідного досвіду роботи з інклюзивного навчання дітей з вадами слух ще немає. Тому пошук його шляхів і методів відбувається ще й зараз.
Дитина слабочуюча, а її батьки глухі. Їхня допомога щодо навчання доньки дуже незначна. Так сталося через їх зайнятість та через відсутність належного контакту з дитиною.
Сімей, в яких батьки не можуть надати дитині необхідну допомогу чимало, і причин тому багато. Це і соціально-економічні фактори (батьки заробляють гроші за кордоном і відірвані від своїх дітей), і низький рівень їх педагогічного всеобучу, проблеми в спілкуванні чуючих батьків з їхніми дітьми. Тому після уроку учениця приходить в інтернат в середовище глухих ровесників і разом з вихователем готує домашнє завдання, відвідує індивідуальні заняття з розвитку слуху та формування усного мовлення. Загальноосвітня школа № 52 знаходиться поруч із спеціальним закладом, що  надає чимало переваг. Це економія часу, гнучкий розклад вчителя дефектолога, незалежність від погодних умов.
Ні вчитель дефектолог, який постійно супроводжує ученицю в школу і, знаходячись на всіх уроках з нею поруч, допомагає в сприйманні і засвоєнні програмового матеріалу, ні вчителька класу, в якому навчається вихованка інтернату, не мають досвіду і підготовки до здійснення інклюзивного навчання. Їм довелося починати свою роботу з чистого аркуша, день за днем, урок за уроком напрацьовувати необхідну методику.  
Радує те, що сьогодні ідея інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями об’єднує педагогів різних спеціальних навчальних закладів. Втілення її в практику роботи загальноосвітніх та спеціальних шкіл дало можливість проведення науково-практичної конференції, організованої інститутом спеціальної педагогіки АПН України, Всеукраїнським фондом „Крок за кроком” та Програмою ТАСІS „Розвиток інституційного партнерства”, на яку школа представила власну концепцію та напрацьований досвід інклюзивного навчання.
         В тому, що діти з особливостями психофізичного розвитку повинні мати можливість обирати для себе форму навчання в загальноосвітньому чи спеціальному закладі, вже ніхто не сумнівається. В цьому переконує нас саме життя.
Цього року розпочалася дослідницько-експериментальна  робота з білінгвального навчання дітей з вадами слуху жестової та усної мови на індивідуальних заняттях з розвитку слухового сприймання та формування вимови. Цей метод дає можливість дітям одночасно засвоювати дві мови. Особливого значення при цьому набуває використання комп’ютерних методик та технологій.
В школі завжди велика уваги приділялася виявленню у дітей природних нахилів, здібностей та обдарувань. Це обумовило створення шкільного центру мистецтв  „Перлина”, де для вихованців є всі умови для всебічного розвитку їх творчих здібностей, набуття майстерності на заняттях живопису, виготовлення м’якої іграшки, української вишивки, а також в студіях художньої самодіяльності та спортивних секціях. Тут розвиваються їх уміння і навички, зміцнюється здоров’я, збагачується духовність. Їх роботи прикрашають інтер’єр школи, з успіхом демонструються на міських, обласних та республіканських виставках, вернісажах, оглядах дитячої творчості. Виступи ж юних артистів постійно супроводжуються захопленими оплесками глядачів, нагороджуються дипломами, грамотами та призами.
Переоцінити значення шкільного центру мистецтв дуже важко. Адже дитячий вік – це період підготовки дитини до входження в самостійне життя. Реалізація її творчого потенціалу, прищеплення їй таких якостей характеру як чуйність, людяність, милосердя, естетичне виховання формують особистість соціально успішну, патріота і громадянина своєї держави.  Таку особистість завжди буде дивувати і радісно хвилювати краса природи, благородство людських вчинків, вона сама буде прагнути до краси і творити її своїми руками.
В даний час навчання і виховання дітей з вадами слуху неможливо уявити в замкненому просторі спеціального закладу. Тому так інтенсивно іде процес інтеграції дітей з недоліками слуху в суспільство через розширення сфер їх спілкування, через виведення вихованців за межі школи, через залучення їх до занять в позашкільних дитячих та юнацьких закладах. Діти щотижня відвідують гурток „Соломія” в міському центрі дитячої творчості „Горицвіт”, де навчаються мистецтву виробів із соломи, займаються живописом, танцюють в Криворізькому театрі музично-пластичних мистецтв „Академія руху”. І вже сьогодні можна говорити про зростання їх комунікабельності, невимушеності, впевненості, відчуття самодостатності та власної гідності.
Реформування діяльності закладу – це також створення сучасних гідних умов проживання дітей в ньому, максимальне наближення їх до сімейного затишку, домашнього добробуту, створення теплої морально психологічної атмосфери. Тому так багато уваги приділяється зараз обладнанню спалень, групових кімнат за сучасними естетичними напрямками  та вимогами дизайну. Робиться все для того, щоб інтернат був дітям рідним домом не на словах, а на ділі, щоб велося вихованцям в ньому затишно, спокійно, безпечно і цікаво.
Спливає навчальний рік. Незабаром шкільний дзвоник покличе всіх на зустріч з літом. А педагогічний колектив на чолі  з директором школи готується до створення та обладнання навчального та виховного комплексів. Сама ідея ще в розробці, але практичні шляхи  її реалізації вже намічені, і можна не сумніватися, що в вересні учні зайдуть в оновлену, осучаснену, трохи іншу, але таку рідну і затишну школу.  

         КАТЕРИНА ТІТОВА,
         вчителька індивідуальної роботи з розвитку
         слухового сприймання та формування вимови
         КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний
         центр "Сузір'я" ДОР",
         вчитель-методист

Немає коментарів:

Дописати коментар